Не правосуддям єдиним...

 Суддя Ужгородського міськрайонного суду виявив неточність в цивільному процесуальному законодавстві, про що й повідомив загалу, дослідивши це питання.

       Особливості відкриття провадження за цивільним процесуальним законодавством – тема, котра завжди була актуальною для  наукового вивчення, разом з тим, привернула увагу і судді Ужгородського міськрайонного суду, викладача Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України - Тамаза Ревазовича Деметрадзе.     

       Конституція та чинне національне законодавство передбачає можливість кожного звернутися  до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів від порушень та протиправних посягань. Відповідне звернення до суду здійснюється особою шляхом пред’явлення позовної заяви. Суд, в свою чергу, сприяє у реалізації  зазначеного права особи, відкриваючи своєю ухвалою провадження у справі, за умови дотримання позивачем (заявником) вимог, передбачених Цивільно-процесуальним кодексом України.

        В науковій статті, автор виявив неточність щодо назви процесуального документа/дії, на підставі яких відкривається провадження у справі. Так, стаття 122 ЦПК України передбачає як підставу для відкриття провадження у справі подання до суду заяви, в іншій частині цієї ж статті міститься посилання вже не на заяву, а  на позовну заяву, далі – просто на позов. Така неоднозначність є недопустимою, оскільки буква закону повинна бути формалізованою й не припускає її різночитання.

        При цьому законодавець визначає поняття позову через його предмет, а саме вказує, що це матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої суд повинен постановити рішення. Натомість поняття позовної заяви взагалі не закріплене в чинному законодавстві, зміст останньої можна з’ясувати  звернувшись до Вікіпедії. Відтак, в зазначеній онлайн-енциклопедії вказано, що позовна заява – це документ, який пред’являється позивачем до суду, в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права та інтересу. Крім того, в аспекті відкриття провадження у справі за ЦПК України вживається й термін «заява», дефініцію якого надано Законом України «Про звернення громадян». Заява, відповідно до вказаного Закону, є прохання особи щодо сприяння в реалізації закріплених прав та інтересів, повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки  в діяльності органів і підприємств тощо.    

       Проте не слід ототожнювати заяву як підставу для відкриття провадження у справі за ЦПК України та заяву за Законом «Про звернення громадян», оскільки така не містить в собі матеріально-правову вимогу й прохання до суду щодо розгляду спору й захисту прав та інтересів. Зазначеним, законодавець допустив прогалину, оскільки однакове поняття за своєю формою мають різний зміст, і як наслідок, може вводити в оману осіб, які звертаються до суду для відновлення порушених прав.

   Зрештою, Тамаз Деметрадзе в науковій статті «Особливості відкриття провадження за цивільним процесуальним законодавством України» пропонує закріпити на законодавчому рівні такі поняття як позов та позовна заява, де позов розглядатиметься  як певна дія, що знаходить своє вираження у відповідному процесуальному документі – позовній заяві.   

      Більш детально ознайомитися з даною публікацією можна у фаховому загальнодержавному юридичному виданні «Слово Національної школи суддів України» №3(12) 2015.

Прес-служба Ужгородського міськрайонного суду.