Домашнє насильство (Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») це – діяння (дії або бездіяльність), що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення зазначених діянь у таких формах насильства:
- фізичне насильство
- сексуальне насильство
- психологічне насильство
- економічне насильство
У разі доведення факту домашнього насильства, постраждала особа має право вимагати від кривдника відповідної матеріальної компенсації.
Якщо Ви опинились у складних життєвих обставинах, спричинених насильством чи його реальною загрозою, якщо стали жертвою торгівлі людьми, прагнете повернутися до нормальних умов життєдіяльності та потребуєте підтримки, Ви можете отримати підтримку та інформацію щодо подальших дій, підтримку щодо вашої безпеки наступним чином:
ЗВЕРНІТЬСЯ до місцевого управління у справах сім’ї та молоді або до центру соціально-психологічної допомоги; центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, мобільної бригади соціально-психологічної допомоги:
Особа, яка постраждала від домашнього насильства, може звернутися до:
- ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Тел. (0312) 63-01-03; 050-22-18-086
- ВІДПОВІДНІ ПІДРОЗДІЛИ ОРГАНІВ ПОЛІЦІЇ
тел. 102
- СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ, якщо це стосується дитини;
тел. (0312) 65 91 76,
42 80 31 (149)
тел. 61-64-72
- ЦІЛОДОБОВА НАЦІОНАЛЬНА «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» З ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ - 1547
Як захиститися від домашнього насильства
Для постраждалих від домашнього насильства, у кожній конкретній ситуації алгоритм дій може бути різним і залежить від багатьох факторів, зокрема від того, наскільки ризикованою є ситуація, від віку, місця проживання тощо. Але є кілька основних дій, які можна вчинити для захисту від насильства:
- По змозі про безпечне місце перебування для себе та дитини, наприклад, залиште житло, покличте сусідів чи родичів, закрийтеся в кімнаті тощо. Тоді викличте поліцію.
- Повідомте поліцію про вчинення насильства стосовно себе, а також щодо дітей, якщо діти були свідками насильства. Повідомити можна, викликавши поліцію безпосередньо у момент вчинення насильства або після того, коли знайдете безпечне місце і зможете зателефонувати в поліцію. Або написати заяву безпосередньо у відділенні поліції чи письмову заяву надіслати поштою.
- За наявності тілесних ушкоджень (синці, подряпини і т.д.), навіть якщо вас били по голові і видимих тілесних ушкоджень нема, зазначайте про це у своїй заяві й одразу ж цього дня або наступного, не чекаючи скерування поліції, звертайтеся у травмпункт і повідомляйте, що вас побили. Після написання заяви у поліцію призначають слідчого. Від нього можете отримати скерування на проходження експертизи з метою визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
- Поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника максимум на 3 години, тому за цей час подбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей. Наприклад, можете покинути житло, якщо маєте таку змогу, або вжити заходів, щоб не допустити кривдника до житла.
- Якщо насильство відбувалося у присутності дітей або щодо них, зокрема якщо це психологічне насильство, а саме образи, приниження, погрози, звинувачення тощо, напишіть заяву в службу у справах дітей.
- Якщо ви вирішили розлучитися і припинити будь-які стосунки із кривдником, зверніться до юриста з метою визначення подальших кроків. Наприклад, подання заяви про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей, визначення місця проживання дітей, поділ майна тощо.
- У ситуації домашнього насильства найчастіше страждають діти, оскільки, відповідно до Сімейного кодексу України, батько і мати мають рівні права щодо спілкування з дітьми, побачення з ними та проживання. Тому якщо насильство в сім’ї відбувалося у присутності дітей, внаслідок чого діти мають психологічні травми, ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми, поки рішенням суду не буде визначеного способу участі батька у вихованні дітей та призначено дні, години та визначено умови побачень. Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України, суд має право вирішити, що побачення з дітьми може відбуватися лише в присутності третіх осіб, зокрема психолога, соціального працівника тощо.
Якщо хочете захистити себе та дитину, то вам необхідно повідомляти про факти насильства щодо себе та дитини, оскільки надалі під час вирішення вищезазначених питань суд це враховує.
_03_03.png)
